- чадити
- [чади/тие]
чаджу/, -ди/ш, -диемо/, -диете/; нак. -ди/, -д'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
чадити — і чаді/ти, джу/, ди/ш, недок. 1) Виділяти чад (у 1 знач.). || Диміти, коптіти. 2) чим. Напускати чаду (у 1 знач.) курінням, паленням тощо … Український тлумачний словник
чадити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
чадити — чаджу, диш, Пр. Задимляти, отроювати повітря … Словник лемківскої говірки
зачаджувати — ую, уєш, недок., рідко, зачади/ти, джу/, ди/ш, док. 1) тільки док., неперех. Почати чадити, пускати дим, чад, кіптяву. 2) перех. Наповнювати чадом, димом; вкривати кіптявою. || Отруювати чадом, димом … Український тлумачний словник
коптіти — пчу/, пти/ш, недок. Утворювати кіпоть; чадити … Український тлумачний словник
почадити — и/ть, док. Чадити якийсь час … Український тлумачний словник
чадіти — I чад іти див. чадити. II ч адіти ію, ієш, недок. Отруюватися чадом (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
смудити — смуджу диш, Ол. Чадити; пропустити через дим, коптити … Словник лемківскої говірки